- звучання
- [звуча/н':а]
-н':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
звучання
Смотреть что такое "звучання" в других словарях:
звучання — я, с. 1) Дія за знач. звучати. 2) перен.Характер, зміст, значення … Український тлумачний словник
звучання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
тон — у, ч. 1) фіз., муз. Звук, що утворюється періодичним коливанням повітря і відзначається певною висотою; музичний звук. || Взагалі звук, певне звучання, викликане періодичним коливанням повітря. || Характер, якість звучання чого небудь. 2) муз.… … Український тлумачний словник
вертикаль — і, ж. 1) Прямовисна лінія, що збігається з напрямом виска (див. висок II); прот. горизонталь. 2) муз. Одночасне звучання двох або кількох звуків; одночасність звучання може бути фізичною (акорд) або психологічною (арпеджіо, гармонічна фігурація) … Український тлумачний словник
драматичний — а, е. 1) Прикм. до драма 1), 2). 2) Сповнений драматизму. 3) Розрахований на певний ефект; штучний, роблений. Драматична поза. 4) муз. Сильний, різкий щодо тембру, на відміну від ліричного (про голос співака або співачки). •• Драмати/чне сопра/но … Український тлумачний словник
евфонія — ї, ж. 1) Категорія античної музичної естетики, за допомогою якої оцінювалися з огляду на якість звучання звукові явища дійсності. 2) Розділ поетики, який вивчає звукові засоби та звукову організацію мови художніх творів, зокрема віршів. ||… … Український тлумачний словник
інтонація — ї, ж. 1) Ритміко мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відображає інтелектуальний та емоційно вольовий зміст мовлення. 2) Тон, манера або відтінок вимови, що виражають яке небудь почуття мовця, його… … Український тлумачний словник
музика — I м узика и, ж. 1) Мистецтво, що відображає дійсність у художньо звукових образах. || Твори такого мистецтва, сукупність їх. •• Покла/сти на му/зику написати музичний твір на який небудь текст. 2) Інструментальний вид цього мистецтва на відміну… … Український тлумачний словник
регістр — ч. 1) род. у, спец. Список, перелік чого небудь; книга для записування, обліку чогось. 2) род. у, муз. Частина звукоряду, що займає певне положення по висоті звучання і має однаковий тембр. 3) Висота звучання голосу співака (співачки). Високий… … Український тлумачний словник
рокіт — коту, ч. 1) Розкотисті звуки, що зливаються в монотонне звучання. || Шум моря, річки, хвиль. || Монотонний, глухий, приглушений гуркіт працюючих машин, механізмів і т. ін. Рокіт мотора. || Звуки оркестру, музичних інструментів. || Низьке звучання … Український тлумачний словник
